Сьогодні:

Вхід для методистів ВІППО 

Останні новини:

До 100-річчя від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха, українського письменникаНа головну

 

«Син Подільської землі, співець її краси і слави» (А.М. Подолинний)

(До 100-річчя від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха, українського письменника)

 

 

Михайло Стельмах — один з видатних художників слова — поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон творчості митця дуже широкий, а художня палітра — різнобарвна і приваблива.

 

Народився майбутній майстер слова 24 травня 1912 р. у с. Дяківці Літинського району на Вінниччині, в родині селянина. Чарівна природа Прибужжя, народні пісні, казки, легенди, думи вплинули на формування письменницького таланту у Михайлика. Казковий світ свого дитинства М. Стельмах згодом змалює у автобіографічних поемах-повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір». В 1928 р. М. Стельмах закінчив школу колгоспної молоді і вступив до Вінницького педагогічного технікуму імені Івана Франка, потім — на філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту. Після успішного закінчення у 1933 р. Інституту М. Стельмах учителював у школах рідного Поділля, Київщини, у селах Катюжанка та Літки. Серед перших опублікованих поетичних творів сільського учителя вірші «В рідних місцях» та «Весняне» (1938). У 1940 р. Стельмаха прийняли до Спілки письменників України, а у 1941 р. вийшла у світ його перша збірка поезій «Добрий ранок», редактором якої був А. Малишко.

 

Війна застала М. Стельмаха в Білорусії, під Полоцьком, де він служив рядовим артилеристом-зв’язківцем. Після важкого поранення в боях потрапив до госпіталю. Після тривалого лікування поет знову повернувся на фронт — пішов працювати спеціальним кореспондентом до газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт).

 

В роки війни М. Стельмах видав кілька збірок поезій: «За ясні зорі» (Уфа, 1942), «Провесінь» (Воронеж, 1942), обидві — за редакцією Максима Рильського. У багатьох поезіях цього часу відчутний фольклорний струмінь. В 1944 році в Москві вийшла збірка «Украине вольной жить!» (переклад Н. Кончаловської, вступна стаття А. Адаліс). У цьому ж 1944 році в Уфі з’явилася перша збірка оповідань Михайла Стельмаха — «Березовий сік». Фольклорна стихія образів та ліричність оповіді надають особливої принади кращим новелам Михайла Панасовича, серед яких — «Столяриха», «Галя», «Добрий вечір, мамо!» та інші.

 

У післявоєнні роки письменник плідно працював у різних жанрах літератури — він писав вірші і романи, п’єси і кіносценарії, повісті і статті.

 

У 1949 році вийшов перший великий роман М.Стельмаха — «На нашій землі», який автор визначив як першу книгу роману-хроніки.

 

У 1951 році він видає другу книгу цього роману — «Великі перелоги». Об’єднавши в один твір обидві частини, письменник дає назву романові «Велика рідня» (1951).

 

За роман «Велика рідня» у 1951 році Михайло Стельмах був удостоєний звання лауреата Державної премії, а за роман «Чотири броди» в 1980 році — Державної премії імені Т. Шевченка.

 

У післявоєнні роки письменник видав кілька збірок поетичних творів: «Шляхи світання» (1948), «Жито сили набирається» (1954), «Поезії» (1958), «Мак цвіте» (1968) та ін.

 

У основі багатьох поезій Стельмаха для дітей лежать народні казки, вигадки, дотепні небелиці. Серед збірок віршів для дітей можна назвати такі: «У сестрички дві косички», «Весна-весняночка», «В їжаковім вітряку», «Колосок до колоска», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка» тощо.

 

У 1952 році вийшла з друку його повість «Над Черемошем», а згодом — вже згадувані — «Гуси-лебеді летять» (1964) та «Щедрий вечір» (1967). Характерними ознаками цих творів є поетизація, навіть ідеалізація простої людини, підкреслення незвичайного, титанічного в її вчинках, ліризм і експресія в змалюванні подій, емоційне переживання світу персонажами, змалювання найпіднесеніших моментів їхнього душевного буття, романтичний пафос і пильна увага до фольклорних образів і символів.

 

Михайло Стельмах написав такі романи: «Кров людська — не водиця» (1957), «Хліб і сіль» (1959), «Правда і кривда» (1961), «Дума про тебе» (1969), «Чотири броди» (1961-1974).

 

Про особливу увагу М. Стельмаха до фольклорного матеріалу свідчать назви його творів: «Кров людська — не водиця», «Щедрий вечір», «Правда і кривда», «Дума про тебе», що мають безпосередній зв’язок з народнопоетичними традиціями. Народні пісні, прислів’я, вірування, приказки, афоризми, дотепні вислови, колядки, щедрівки — це своєрідні витоки романів, що збагачують поетику творів Стельмаха, увиразнюють його психологію. Так, у трилогії «Хліб і сіль», «Велика рідня», «Кров людська — не водиця» письменник використав близько сотні народних пісень.

 

М. Стельмах написав також кілька п’єс: «Золота метелиця», «На Івана Купала», «Дума про любов» «Зачарований вітряк», «Правда і Кривда», «Кум королю».

 

Стельмах-драматург невіддільний від Стельмаха-кінодраматурга. Він — автор багатьох літературних сценаріїв. Михайло Стельмах створив сценарій документального кінофільму «Живи, Україно!», брав участь у створенні кінофільмів за своїми творами «Над Черемошем», «Кров людська — не водиця», «Дмитро Горицвіт».

 

У 1978 році письменника було обрано дійсним членом Академії наук України. Він був науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

 

Помер Михайло Панасович Стельмах 27 вересня 1983 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.

 

 

ТВОРИ МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА

Стельмах М.П. Твори: в 7-ми томах / М. П. Стельмах; ред С.І. Шевцова.- К.: Дніпро, 1984.

Стельмах М.П. Чотири броди: Роман / М.П. Стельмах. — К.: Дніпро, 1995.- 592 с.

Стельмах М.П. Правда і кривда (Марко Безсмертний): Роман / М.П. Стельмах; передм. В. Яременко. — К.: Молодь, 1966.- 456 с.

Стельмах М.П. Гуси-лебеді летять... Щедрий вечір / М.П. Стельмах; передм. І. Семенчука. — К.: Веселка, 1971.- 324 с.

Стельмах М.П. Кровь людская — не водиця: роман / М.П. Стельмах; передм. В.Г. Бєляєва. — К.: Дніпро, 1980.- 288 с.

 

 

 

Про життя і творчість М. П. Стельмаха

Михайло Стельмах (1912-1983) // Мелешко В.А. Українська література: довідник для абітурієнтів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів / В.А. Мелешко, І.О. Радченко, О.М. Орлова, А.О. Панченков.- К.: Літера ЛТД, 2012.- С. 426-428.

Михайло Стельмах // Антологія українського оповідання: В 4-х томах. Т. 4 / редкол.: О.І. Білецький, С.А. Крижанівський та ін. — К.: Держ. вид-во худ. л-ри, 1960.- С. 459-475.

Бабишкін О.К. Михайло Стельмах / О.К. Бабишкін.- К.: Рад. письменник, 1961.- 220 с.

Домницький М.І. Михайло Стельмах: літературно-критичний нарис / М.І. Домницький.- К.: Дніпро, 1973.- 160 с.

Килимник О.В. Світ правди і краси: Проза Михайла Стельмаха / О.В. Килимник .- К.: Рад. письменник, 1983.- 220 с.

 

Про Михайла Стельмаха: Спогади / Упоряд.: Л.А. Стельмах, Д.М. Стельмах.- К.: Рад. Письменник, 1987.- 407 с.

Семенчук І.Р. Михайло Стельмах: нарис творчості / І.Р. Семенчук.- К.: Дніпро, 1982.- 232 с.

Семенчук І.Р. Художня майстерність Михайла Стельмаха / І.Р. Семенчук.- К.: Рад. школа, 1968.- 172 с.

Штонь Г.М. Романи Михайла Стельмаха / Г.М. Штонь.- К.: Наукова думка, 1985.- 272 с.
 

Алєксєєнко В. М. Стельмах. Повість «Гуси-лебеді летять». Формування характеру Михайлика як особистості / В.М. Алєксєєнко // Українська мова та література.- 2010.- № 41-42.- С. 12-14.

 

Головецька Н. Творчість М. Стельмаха на уроках української мови в 9-му класі / Н. Головецька // Українська мова та література.- 2010. — № 43-44.- С. 4-39.

 

Кудіна Л.М. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять». Уроки літератури в 7 класі / Л.М. Кудіна // Вивчаємо українську мову та літературу.- 2011.- № 12.- С. 12-16.

 

Сергійчук С. Казки Михайла Стельмаха / С. Сергійчук // Шкільна бібліотека.- 2012.-№ 7-8.- С. 98-99.