Сьогодні:

Вхід для методистів ВІППО 

Останні новини:

До 140-річчя від дня народження І. М. СтешенкаНа головну

Історія української національної школи

(До 140-річчя від дня народження І. М. Стешенка)

«Із Стешенком приємно було працювати. Це був молодий, розумний діяч, на формальний бік справи звертав він мало уваги, але певно й рішуче дотримувався гасла: негайна українізація народної освіти, усіх шкіл й усіх шкільних установ»

(Із спогадів С. Русової)

 

Стешенко Іван Матвійович — громадсько-політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник. Народився 24 червня 1873 року в Полтаві у сім’ї відставного унтер-офіцера і полтавської міщанки. У 1882-1892 рр. І. Стешенко навчався в Полтавській класичній гімназії та на історико-філологічному факультеті Київського університету. Студентом Київського університету І. Стешенко познайомився із цвітом української інтелігенції: родинами Старицьких, Лисенків, Косачів. Був членом літературно-мистецького гуртка «Плеяда». Разом із М. Коцюбинським, П. Тулуб, П. Тучапським, М. Ковалевським у 1896 р. став засновником однієї з перших українських соціал-демократичних організацій. Після закінчення університету І. Стешенко розпочав педагогічну діяльність у Фундуклеївській жіночій гімназії м. Києва. Проте невдовзі був заарештований за участь у студентських заворушеннях і після п’яти місяців ув’язнення в Лук’янівській тюрмі був висланий за межі Києва без права вчителювати і проживати в університетських містах. Протягом 1897-1900 рр. разом з дружиною О. Старицькою жив на чернігівському хуторі М. Садовського. Займався перекладацькою та літературною працею, досліджував творчість І. Котляревського, видав збірки поезій «Хуторні сонети» та «Степові мотиви».

 

Через заборону викладацької діяльності працював в управлінні Південно-Західної залізниці, у Київській міській думі. У 1904 р. був обраний секретарем Київського літературно-артистичного товариства. Під час революції 1905 р. надрукував низку статей із мовного та національного питань, у яких обстоював думку про необхідність створення національної школи та запровадження української мови у всіх сферах життя. Видавав часопис «Шершень», а після його заборони — журнал «Ґедзь». Одержавши можливість повернутись до викладацької роботи (1906 р.), працював у чоловічій гімназії м. Слуцька на Волині, викладав у Київській комерційній школі, Фребелівському інституті, на Вищих жіночих курсах Д. Жекуліної, у музично-драматичній школі М. Лисенка. Читав історію української, російської, західноєвропейських літератур. Як член київського товариства «Просвіта», Українського клубу, клубу «Родина» брав участь у культурницьких заходах, виступав із лекціями. У 1908 р. обраний секретарем, згодом — товаришем голови Українського наукового товариства у Києві. Видав наукові дослідження: «Історія української драми», «Проби біографії й оцінки діяльності П. Куліша». На запрошення академіка Російської академії наук О. Шахматова брав участь у написанні нарису історії української літератури XIV-XVIII ст. для енциклопедії «Украинский народ в его прошлом и настоящем».

 

У 1913-1914 рр. був одним із редакторів педагогічного часопису «Сяйво». З відкриттям у Києві у 1915 р. Тетянинської української гімназії для біженців, обійняв посаду її директора. Водночас Стешенко усю свою енергію і знання спрямовує на справу організації національної системи освіти. Він очолив рух за українську школу, ставши на чолі Товариства шкільної освіти, що опікувалося питаннями підготовки українського вчительства, запровадження української термінології та правопису, створення українських підручників. В роки світової війни звернувся до дослідження життя і творчості Кобзаря: «Т. Шевченко яко великий митець слова» (1914 р.), «До характеристики творчості Т.Г. Шевченка» (1915 р.), «Російсько-українські паралелі в творчості Шевченка» (1916 р.), «Життя і твори Тараса Шевченка» (1918).

 

1917 р. Стешенко виступив одним із організаторів УЦР, керував роботою шкільної і редакційної комісій УЦР, входив до складу Малої Ради. Основна діяльність Стешенка із розбудови національної школи розгорнулася, коли він обійняв в червні 1917 р. посаду генерального секретаря народної освіти. Іван Матвійович рішуче проводив українізацію шкільництва, сприяв виданню українських підручників і навчальних програм, організації українських гімназій та курсів українознавства. Зусиллями І. Стешенка в 1917 р. було відкрито 39 українських гімназій, з яких 25 були сільськими, перший в Україні Народний інститут, Педагогічну академію, Академію мистецтв. На допомогу вчителям в організації і налагодженні процесу українізації освіти видав брошуру «Поміч учителю в справі національного виховання дітей». Після відставки кабінету В. Винниченка І. Стешенко працював головним інструктором Міністерства освіти. У червні 1918 р. перебував у Полтаві, де був смертельно поранений невідомими злочинцями. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Стешенко Іван Матвійович // Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник / С.У. Гончаренко.- Рівне: Волинські обереги, 2011. - С.441.

Стешенко Іван Матвійович // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред. В.Г. Кремень.- К.: Юрінком Інтер, 2008.- С.873-874.

Історія Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського. 1940-2010 / В.В. Зелюк (голова ред. кол.) . — Полтава: ПОІППО, 2010. — 576 с.

Левківський М.В. Історія педагогіки / М.В. Левківський . — К.: Центр учбової літератури, 2011. —  190 с.

Нариси історії українського шкільництва. 1905-1933: навч. посібник / О.В. Сухомлинська та ін.; за ред.. О.В. Сухомлинської.- К.: Заповіт, 1996.- 304 с.

Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення: навч.-метод. посібник / Б.М. Ступарик .- К.: ІЗМН, 1998.- 336 с.

Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2013 рік / Упоряд. Л.І. Ніколюк.- К.: ФОП Корзун Д.Ю., 2012.- 188 с.

Сірополко С. Історія освіти в Україні / С. Сірополко.- К.: Наук. думка, 2001.- 912 с.

Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.: навч. посібник / Я.Й. Грицак.- К.: Генеза, 1996.- 360 с.