Сьогодні:

Вхід для методистів ВІППО 

Останні новини:

Новини ВІППО » На головну

Літредактор «Педагогічного пошуку» взяв участь в обговоренні правопису

Лис 18
08

Літературний редактор науково-методичного вісника «Педагогічний пошук» Віктор Гребенюк став учасником громадського обговорення проекту нової української орфографії, який представила Національна правописна комісія.

 

Віктор Іванович вніс чимало зауважень і пропозицій. Серед найбільших недоліків цього документа, на його думку, є різнобій у написанні одних і тих же слів. Наприклад, за таким-то пунктом правопису має бути Світязь, а за іншим — Свитязь, за таким-то — Гольфстрім, за іншим — Гольфстрим, за таким-то — Жанна Д’Арк, за іншим — Жанна д’Арк (причім ідеться не про варіанти написання). Є слова, орфографію яких регулюють три-чотири параграфи, кожен по-своєму.

 

Наче забуваючи, що вже давно пишемо Жуль Верн, журі, автори правопису, не відміняючи правила, знову подають: Жюль. Таких випадків у проекті безліч. Але це все можна сприймати за прості людські недогляди (людині властиво помилятись, казали древні), хоч і вельми чудні як для орфографічного кодексу.

 

Куди більш неприйнятними є ляпсуси з написанням назви кримського міста Євпаторія — у розділі «Географічні назви інших країн», а не «Українські географічні назви», Жешув і Ряшів — як нібито різних міст (хоч насправді це польське та українське написання одного й того ж міста на Холмщині), декілька інших украй дивних помилок такого штибу.

 

В. Гребенюк на конкретних прикладах запропонував унормувати написання слів із великої букви, іменників і прислівників разом і через дефіс, псевдонімів, скорочених назв, товарних знаків і марок виробів, термінів релігійної сфери. Він заперечує проти наміру Правописної комісії ввести написання Христосе як основної замість усталеної Христе; лексем Бог і Господь з великої (де, мовляв, звертання добре відчувається) та малої («де звертання вже мало відчувається»).

 

«Необхідно відмовитися від традиції не транслітерувати білоруські й російські імена. Вона корениться в теорії „триединого русского народа“. Треба писати: Дмітрій Медведєв, Владімір Путін, Аляксандр Лукашенко, а не робити виняток лише для кількох письменників», — стверджує Віктор Іванович. «Якщо пишемо через дефіс Дмитро-Варварівка (від імен Дмитро і Варвара), Андрієво-Іванівка (від Андрій та Іван), то чому разом — Петропавлівка (від Петро і Павло), Космодем’янівка (від Косма і Дем’ян)?» — запитує він у шановних мовознавців.

 

Після того як обговорення проекту було продовжено, літредактор «Педагогічного пошуку» знову взяв у ньому участь. Він зауважив, що, на відміну від чинного правопису, майбутній на початку не містить української абетки (сучасної української кирилиці), а це може стати шпаринкою для переведення нашої мови на латинський алфавіт. Адже про таку «європеїзацію» лунала ідея навіть із Кабінету Міністрів.

 

У відповіді з секретаріату Національної правописної комісії висловлено згоду: справді, проект нового правопису після трирічної роботи ще потребує значного доопрацювання. Пропозиції В. І. Гребенюка внесено до реєстру зауважень, що будуть розглянуті комісією.

 

Нагору