Сьогодні:

Вхід для методистів ВІППО 

Останні новини:

Новини ВІППО » На головну

До ювілею Олени Пчілки

Чер 19
18
Переглянути фото події

18 червня у волинезнавчих історико-педагогічних читаннях «Освіта та виховання в родині Косачів: талановита матір талановитих дітей», що відбулись у Ковельській міській гімназії імені Олени Пчілки, взяли участь: ректор ВІППО П. С. Олешко, науковий співробітник лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти, працівник лабораторії волинезнавства (на громадських засадах) Г. Д. Романчук і літредактор журналу «Педагогічний пошук» В. І. Гребенюк.

 

Дорогою вони поклали квіти до пам’ятника Лесі Українці в Колодяжному.

 

Захід у Ковелі відкрив Петро Степанович. Він, зокрема, сказав:

«Цими днями, коли відзначаємо 170 років від дня народження Олени Пчілки, спадає на думку важливість імені в житті людини. Імена, як мовиться, не вибирають, часом вибирають прізвище; творчі ж люди та політики нерідко вибирають собі псевдоніми. А вже як корабель назовеш — так і попливе.

 

У цієї родини були гарні прізвища: Драгоманови, Косачі, Квітки. А ще дуже показові псевдоніми: Леся Українка, Олеся Зірка, Олена Пчілка... Ольга Петрівна неспроста вибрала собі таке творче ім’я. Вона не лише як та бджола трудилася на ниві нашої тоді ще небагатої літератури, етнології, громадського життя. Вона виплекала цілий вулик таких же працьовитих дітей. Хтось із них носив пилок у стільники красного письменства, хтось — науки, хтось — інших ділянок. Але кожен виробляв мед на українській пасіці. У той же час то не була пасіка на старосвітському хуторі: кожен із них старався про сучасний рівень, світове значення нашої культури, тож і носив датки до себе з квітів різних культур.

 

У ті часи повсюдної денаціоналізації, що проводилася російським царизмом, було вельми непросто зберігати в дворянській сім’ї українську мову та звичаї, самé навіть відчуття причетності до нашого народу. Тож настійливість і надзвичайна відданість Олени Пчілки українській справі (просто-таки дивовижна, як на ту епоху) має бути належно поцінована. Нині, маючи свою державу, державний статус української мови, нам годі уявити, яких старань довелося докласти Ользі Петрівні, щоб її діти виросли українськими інтелігентами. Але перед нами вже постає подібна небезпека — втрата національного під тиском глобалізації, англізації, тож її приклад не залишається тільки в історії.

 

Честь і слава Олені Пчілці, яка і сама чимало потрудилась, і виховала трудівників, і виховує їх тепер!».

Віктор Гребенюк прочитав присутнім своє оповідання «У білому шалé» — про один день сім’ї Косачів у Колодяжному.

 

Нагору