Засідання науково-методичної ради Волинського ВППО

26 лютого 2026 року відбулося засідання науково-методичної ради.

Корнейко Алла, завідувач відділу ЗНО та моніторингових досліджень, доцент кафедри менеджменту освіти, доповідала про особливості зовнішніх оцінювань у формі національного мультипредметного тесту. Зовнішнє оцінювання навчальних результатів здобувачів ПЗСО, наголосила Алла Олександрівна, яке з 2022 року проводиться у формі національного мультипредметного тесту, завдяки своїй масовості, стандартизованості завдань та уніфікованості процедур сьогодні виконує функцію важливого джерела інформації, необхідної для подальшого поступального розвитку вітчизняної освіти. Тому питання особливостей проведення та результативності тестування завжди перебувають у центрі уваги освітянської спільноти.

За підсумками НМТ ‒ 2025 проведений аналіз регіональних даних загальної результативності тестування свідчить, що за рядом основних показників волинські учасники продемонстрували досить високий рівень на тлі всеукраїнських результатів: успішність абітурієнтів нашої області за середнім балом перевищує загальноукраїнський рівень з абсолютної більшості предметів, включених до аналізу. Більше того, за цим показником Волинь серед регіонів України з переважної кількості предметів посідає 1‒3-ті місця.

Уже розпочалася підготовка до проведення у Волинській області зовнішнього оцінювання - 2026. Відділ ЗНО та моніторингових досліджень ВІППО у взаємодії з органами управління освітою територіальних громад реалізує комплекс заходів щодо організованого і безпечного проведення НМТ на усіх його етапах. 05 березня на базі відділу розпочне роботу єдиний в області реєстраційний пункт, у якому зможуть отримати практичну та консультативну допомогу як потенційні учасники НМТ, так і представники освітянської та батьківської громадськості.

Гребенюк Арсен, кандидат філософських наук, доцент кафедри менеджменту освіти, доповів про розвиток науково-популяризаторського потенціалу освітян. Освіта надає основи наукових знань в узагальненій, доступній для здобувачів освіти формі, що відрізняє її від академічної науки. Проміжною ланкою між науковцями та педагогами і пересічними громадянами є популяризатори науки. Формат публічної лекції чи зустрічі з ними не втратив актуальності, але в сфері освіти важлива систематичність популяризації наукового методу та наукових ідей. Перелік українських науково-популярних ресурсів та проблематика їхньої діяльності описано в «білій книзі» «Популяризація науки під час криз та війн: виклики та можливості» (2024) проєкту «Science At Risk!».

В умовах воєнного стану утрудненим є проведення наукових ярмарків, днів науки. Але перспективне залучення педагогів і школярів до поширення «вільних знань», зокрема в формі наповнення вікі-сайтів. Гребенюк А. В., учасник ГО «Вікімедіа Україна», наголосив на тому, що українська Вікіпедія регулярно проводить тематичні заходи, а також щорічний конкурс «Вікіпедія для школи», призначені популяризувати загальнодоступні знання, сучасний науковий поступ і створювати ґрунт для зацікавлення наукою молоді. Крім того, редагування і створення статей вікі-сайтів сприяє ефективному запам’ятовуванню інформації, стимулює до ознайомлення з науковими статтями, науково-популярними сайтами та літературою, демонструє зв’язки різних наук і сфер життя суспільства.

Верба Тетяна, завідувач відділу навчально-методичного забезпечення, секретар науково-методичної ради, доповіла про схвалення до друку матеріалів працівників освіти області.